1. Словник української мови у 20 томах

буркотуха

БУРКОТУ́ХА, и, ж.

Жін. до буркоту́н.

Ріка, як і раніш, невдоволено буркотіла, але стару буркотуху ніхто не слухав (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буркотуха — буркоту́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. буркотуха — -и. Жін. до буркотун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буркотуха — БУРКОТУ́ХА, и, ж. Жін. до буркоту́н. Словник української мови в 11 томах