бурливо

БУРЛИ́ВО.

Присл. до бурли́вий.

Кохання заворушилось в його душі бурливо та шумливо (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурливо — бурли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бурливо — Присл. до бурливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурливо — БУРЛИ́ВО. Присл. до бурли́вий. Кохання заворушилось в його душі бурливо та шумливо (Н.-Лев., III, 1956, 29). Словник української мови в 11 томах