бурливо
БУРЛИ́ВО. Присл. до бурли́вий.
Кохання заворушилось в його душі бурливо та шумливо (Н.-Лев., III, 1956, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурливо — бурли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- бурливо — Присл. до бурливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурливо — БУРЛИ́ВО. Присл. до бурли́вий. Кохання заворушилось в його душі бурливо та шумливо (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах