1. Словник української мови в 11 томах

бурливий

БУРЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який бурлить, бушує; бурхливий (у 1 знач.).

Перед ним.. розгорнулась горяна місцина.., як.. велетенські хвилі бурливого моря (Н.-Лев., IV, 1956, 170).

2. перен. Неспокійний, невгамовний.

Його нам’єтність, сліпа і бурлива, як ціла його вдача, несподівано і нагло виросла до надзвичайної сили (Фр., V, 1951, 400);

В неладі хатньому почувається якась бурлива нетерплячка (Л. Укр., II, 195І, 190).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурливий — бурли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бурливий — -а, -е. 1》 Який бурлить, бушує; бурхливий (у 1 знач.). 2》 перен. Неспокійний, невгамовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурливий — див. бурний Словник чужослів Павло Штепа
  4. бурливий — БУРЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який бурлить, бушує; бурхливий (у 1 знач.). Перед ним .. розгорнулась горяна місцина.., як .. велетенські хвилі бурливого моря (І. Нечуй-Левицький). 2. перен. Неспокійний, невгамовний. Словник української мови у 20 томах
  5. бурливий — див. запальний; сильний Словник синонімів Вусика
  6. бурливий — БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет. Словник синонімів української мови
  7. бурливий — Бурливий, -а, -е Бурливый, бурный. Сказав: о жизнь! бурливе море, хто цілий на тобі оставсь? Котл. Словник української мови Грінченка