бурмистер

БУРМИ́СТЕР, тра, ч., іст.

Те саме, що бургомі́стр 1, 2.

– А от як, – каже сотник Юско. – Їздив наш бурмистер до князя Ромодановського з грошима у московську казну; аж чує, що князь у Зінькові (П. Куліш);

В часи губернаторства Кшемуського містечко Лисянка розрослося до городка, дістало магдебурзьке право й почало обирати своїх бурмистрів і войтів (М. Старицький);

Бурмистер здригнувся. Визирнув із вікна й побачив облиту місяцем постать, що стояла на лискучому від світла бруці (Валерій Шевчук);

Посади членів міських магістратів – війта (голови міського управління), бурмистра і райців – були виборними (з наук. літ.);

Після скасування Січі в 1775 р. полковник Павло Руденко правив за пана-маршалка у Новомосковському повіті Катеринославської губернії. Потім він був за бурмистра в Полтаві (із журн.).