бурозубка
БУРОЗУ́БКА, и, ж.
Маленька тварина родини землерийкових із червоно-бурими зубами.
Бурозубка альпійська належить до землерийок-бурозубок, що одержали свою назву завдяки каштановому кольору верхівки зубів (з наук. літ.);
Типових високогірних видів тварин у Карпатах лише два – бурозубка альпійська і полівка снігова, що мешкають на висотах 1650–2000 м (з наук. літ.);
На території Голосіївського лісу мешкають близько 30 видів ссавців, в основному дрібних: кріт звичайний, бурозубка звичайна, полівка, білка (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурозубка — -и, ж. Маленька тварина родини землерийкових з червоно-бурими зубами. Великий тлумачний словник сучасної мови