бурса
БУ́РСА¹, и, ж.
1. Чоловіча духовна школа у XVIII – середині XIX ст.
А сина.., сина дав [сотник] У бурсу в Київ обучатись (Т. Шевченко);
Тепер вони згадували, як колись обоє вчились у бурсі (Д. Мордовець);
Таж ти міг цілу бурсу з вогнем пустити (Б. Лепкий).
2. Гуртожиток при такій школі.
– А де ж ми поставимо нашу школу? .. Для неї треба цілого будинку, навіть кілька будинків, бо, певно, буде там і бурса (З. Тулуб);
Школа була рівночасно бурсою, жили в ній бідні студенти... (з наук.-попул. літ.).
3. діал. Юрба, гурт.
Чимала бурса косарів пішла, – чи не на Дін (Сл. Гр.);
// Табун, зграя.
Від Різдва до Водохреща вовки бурсами бігають, лютують (Сл. Гр.).
4. жарг. Будь-який навчальний заклад (школа, коледж, університет і т. ін.).
Я встигла на третю пару до своєї бурси (Є. Кононенко).
БУ́РСА², и, ж., анат.
Навколосуглобова слизова сумка.
Мета роботи – засвоїти топографічну анатомію ліктьового суглобу, зв'язки, слизової бурси (з навч. літ.);
Більш розчинні нефторовані препарати мають властивість менше викликати атрофію тканин, тому їх застосовують для ін'єкцій у м’які тканини (бурси і сухожильні піхви) (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- бурса — Початкова духовна школа, гуртожиток для учнів [XI] Словник з творів Івана Франка
- бурса — бу́рса іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бурса — 1. Торбинка, у якій переносять дароносицю додому до хворого; 2. див. дароносиця Словник церковно-обрядової термінології
- бурса — -и, ж. 1》 Чоловіча духовна школа в Україні у 18 – середині 19 ст. 2》 Гуртожиток при такій школі. 3》 діал. Юрба, гурт. || Табун, зграя. 4》 Суглобова слизова сумка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурса — бу́рса 1. гуртожиток, заснований громадсько-просвітницькою організацією, для учнів гімназій та шкіл (ст): До двох бурс “Ставропігійського інституту” і “Народнього дому” мене не можна було давати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бурса — И, ж. 1. Навчальний заклад І—ІІ рівня акредитації (училище, технікум). 2. Університет. Як там ваша жовта бурса? Словник сучасного українського сленгу
- бурса — (-и) ж.; мол.; ірон. Будь-який навчальний заклад (школа, ПТУ, університет тощо) Я встигла на третю пару до своєї бурси (Є. Кононенко, Зрада). — Вчуся. Сорок п'ята бурса. ПТУ, в смислі ... (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 82; ПСУМС, 10; СЖЗ, 22. Словник жарґонної лексики української мови
- бурса — див. багато Словник синонімів Вусика
- бурса — бу́рса (лат. bursa – гаманець, торба, від грец. βύρσα – мішок) 1. В середні віки гуртожиток для бідних студентів. 2. Чоловіча духовна школа у 18 – середині 19 ст. в Росії. 3. Збірна назва вихованців бурси – бурсаків. 4. анат. Слизова сумка. Словник іншомовних слів Мельничука
- Бурса — М. у Зх. Туреччині, біля підніжжя масиву Улудач; міська агломерація 1 млн. мшк.; переважно текстильна промисловість; туристичний центр; унів.; музей; фрагменти візантійських мурів; численні ісламські споруди — мечеті, в тому числі Улу Камі (XIV ст. Універсальний словник-енциклопедія
- бурса — ГУРТО́ЖИТОК (приміщення для спільного проживання); ІНТЕРНА́Т (для учнів і студентів); ПАНСІО́Н заст., ПАНСІОНА́Т заст. (з повним утриманням учнів); БУ́РСА (при духовній школі). У гуртожитку тепла тиша, Читають, пишуть, гомонять (Т. Словник синонімів української мови
- бурса — БУ́РСА, и, ж. 1. Чоловіча духовна школа у XVIII — середині XIX ст. А сина.., сина дав [сотник] У бурсу в Київ обучатись (Шевч., II, 1953, 164); Тепер вони згадували, як колись обоє вчились у бурсі (Морд., І, 1958, 214). 2. Гуртожиток при такій школі. Словник української мови в 11 томах
- бурса — (лат., перс. — сумка) 1. Духовний навчальний заклад у середньовічні часи. 2. Гуртожиток студентів у середньовічних учбових закладах, семінаріях. Архітектура і монументальне мистецтво
- бурса — Бурса, -си ж. 1) Низшее духовное училище, бурса. 2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Камен. у. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують. Подольск. г. 3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. О. 1861. XI. Словник української мови Грінченка