бурундучок
БУРУНДУЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до бурунду́к.
А бурундучок з жалем і страхом дивився, як двоногий розбійник грабував його комору, і не міг зарадити (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурундучок — бурундучо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бурундучок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до бурундук. Великий тлумачний словник сучасної мови