бурундучок

бурундучо́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурундучок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до бурундук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бурундучок — БУРУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до бурунду́к. А бурундучок з жалем і страхом дивився, як двоногий розбійник грабував його комору, і не міг зарадити (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах