1. Словник української мови у 20 томах

бурунний

БУРУ́ННИЙ, а. е.

Прикм. до буру́н.

І ось реве бурунний лан Рабом вітрила і бусолі (Є. Маланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурунний — буру́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бурунний — ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М. Словник синонімів української мови