бурунний

ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М. Рильський); Ледве помітні хвильчасті кола зникали на тому місці, де Луїза пішла на дно (Н. Рибак); Брижувата широка течія річки на мить освітилася (О. Гончар); За кормою ліг бурунний слід (М. Шеремет).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурунний — буру́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бурунний — БУРУ́ННИЙ, а. е. Прикм. до буру́н. І ось реве бурунний лан Рабом вітрила і бусолі (Є. Маланюк). Словник української мови у 20 томах