бурчливість

БУРЧЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм.

Властивість за знач. бурчли́вий.

Внаслідок проведеного лікування у стані хворих відбувалися певні зміни: з’являвся замаскований, монотонний сумний настрій, замість подразливості з’являлась бурчливість (з наук.-попул. літ.);

Мені завжди здавалось, що та бурчливість – напускна, тимчасова (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me