бурчливість
БУРЧЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм.
Властивість за знач. бурчли́вий.
Внаслідок проведеного лікування у стані хворих відбувалися певні зміни: з’являвся замаскований, монотонний сумний настрій, замість подразливості з’являлась бурчливість (з наук.-попул. літ.);
Мені завжди здавалось, що та бурчливість – напускна, тимчасова (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me