бур'янець
БУР'ЯНЕ́ЦЬ, нцю́, ч.
Зменш. до бур'я́н.
Над бомбовими кратерами зеленіли пагінці трав і бур'янцю (І. Багряний);
Стежечки дбайливо прометені, земля між квітами на клумбах просапана, бур'янець виполений (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бур'янець — бур'яне́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бур'янець — -нцю, ч. Зменш. до бур'ян. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бур'янець — див. бур'ян Словник синонімів Вусика
- бур'янець — Бур'ян, -ну м. Сорная трава. Чуб. V. 670. Лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. ІІІ. 38. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. н. п. ум. бур'янець, бур'янчик. Чуб. V. 1034. ув. бур'янюка. Словник української мови Грінченка