бур'ян
БУР'Я́Н, у́, ч.
Трав'янисті рослини, що не культивуються людиною, але ростуть у посівах культурних рослин, а також на необроблюваних землях.
Почнуть кущі [винограду] бур'яном заростати – знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (М. Коцюбинський);
Глибокі ущелини й урвище заросли бур'яном і полином (О. Донченко);
Бур'яни завдають сільському господарству величезної шкоди (з наук. літ.);
Волошка як бур'ян була занесена в Європу й Азію разом із житом (із журн.);
* Образно. Як парость виноградної лози, Плекайте мову, Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде (М. Рильський);
– Може, серед ваших людей і небагато того сміття-бур'яну, та тільки заважає він... (Остап Вишня);
Словесні бур'яни найчастіше проростають у тих передачах, які транслюються без попереднього запису в студії (із журн.);
* У порівн. Паліїв війни проклятих ми навік безжально скосим, ми підкосим, як бур'ян (П. Тичина);
Він [дурень] розповсюджений, як бур'ян. Він скрізь (О. Довженко).
△ (1) Каранти́нні бур'яни́ – особливо шкідливі для сільського господарства рослини, до яких належить полинолиста амброзія, степовий гірчак, дзьобатий паслін і т. ін.
На насінних ділянках не повинно бути амброзії та інших карантинних бур'янів (з наук. літ.);
Зернові відходи, в яких є насіння карантинних бур'янів, перед згодовуванням треба ретельно розмелювати і запарювати для позбавлення їх життєздатності (з наук.-попул. літ.);
Велику шкоду карантинні бур'яни завдають сіножатям та пасовищам (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- бур'ян — бур'я́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бур'ян — [бурйан] -йану, м. (на) -йан'і, мн. -йани, -йан'іў Орфоепічний словник української мови
- бур'ян — -у, ч. Трав'яниста рослина, що не культивується людиною, але росте в посівах культурних рослин, а також на необроблюваних землях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бур'ян — Бур'янець, бур'яни, бур'янище, бур'янчик, бур'янюка, хопта (діал.) Словник синонімів Вусика
- бур'ян — БУР'Я́Н, ПЛЕ́ВЕЛИ мн., книжн., заст., ХО́ПТА діал., ЛА́БУЗ діал., ЛАБУЗИ́ННЯ діал. А може, бур'ян не розрісся, може, ще можна виполоть хопту (М. Коцюбинський); Жовтаве суцільне поле льону міцно трималося, заглушувало непрохану зелень плевел (І. Ле). Словник синонімів української мови