1. Орфоепічний словник української мови

бур'ян

бур'я́н

[бурйан]

-йану, м. (на) -йан'і, мн. -йани, -йан'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бур'ян — бур'я́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бур'ян — -у, ч. Трав'яниста рослина, що не культивується людиною, але росте в посівах культурних рослин, а також на необроблюваних землях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бур'ян — БУР'Я́Н, у́, ч. Трав'янисті рослини, що не культивуються людиною, але ростуть у посівах культурних рослин, а також на необроблюваних землях. Почнуть кущі [винограду] бур'яном заростати – знов сапа в роботі, знов мозолі на руках (М. Словник української мови у 20 томах
  4. бур'ян — Бур'янець, бур'яни, бур'янище, бур'янчик, бур'янюка, хопта (діал.) Словник синонімів Вусика
  5. бур'ян — БУР'Я́Н, ПЛЕ́ВЕЛИ мн., книжн., заст., ХО́ПТА діал., ЛА́БУЗ діал., ЛАБУЗИ́ННЯ діал. А може, бур'ян не розрісся, може, ще можна виполоть хопту (М. Коцюбинський); Жовтаве суцільне поле льону міцно трималося, заглушувало непрохану зелень плевел (І. Ле). Словник синонімів української мови