1. Орфоепічний словник української мови

буревісний

буреві́сний

[буреив’існией]

м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буревісний — буреві́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буревісний — -а, -е. Який віщує бурю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буревісний — БУРЕВІ́СНИЙ, а, е. Який віщує бурю. П. Тичина вводить в українську лірику пейзажі буревісної природи, які символізують соціальний протест (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. буревісний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  5. буревісний — БУРЕВІ́СНИЙ, а, е. Який віщує бурю. Тичина вводить у переджовтневу українську лірику пейзажі буревісної природи, які символізують соціальний протест (Укр. літ. Словник української мови в 11 томах