1. Словник української мови в 11 томах

буревісний

БУРЕВІ́СНИЙ, а, е. Який віщує бурю.

Тичина вводить у переджовтневу українську лірику пейзажі буревісної природи, які символізують соціальний протест (Укр. літ., 10, 1957, 17);

Лунали [над Львовом] революційні промови і пісні, і розносив їх повсюди буревісний вітер зі сходу (Цюпа, Назустріч.., 1958, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буревісний — буреві́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буревісний — [буреив’існией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. буревісний — -а, -е. Який віщує бурю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буревісний — БУРЕВІ́СНИЙ, а, е. Який віщує бурю. П. Тичина вводить в українську лірику пейзажі буревісної природи, які символізують соціальний протест (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. буревісний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика