буревісник
БУРЕВІ́СНИК, а, ч.
1. Великий морський птах з чорно— або буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами.
Немов шалені, то припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Збан., Сеспель, 1961, 5).
2. перен. Провісник бурі.
Сам Горький з нами вів розмову, Наш буревісник-більшовик (Нагн., Вибр., 1950, 249).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буревісник — буреві́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- буревісник — -а, ч. 1》 Великий морський птах із чорно- чи буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами; альбатрос. 2》 перен. Провісник бурі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- буревісник — БУРЕВІ́СНИК, а, ч. 1. Великий морський птах родини альбатросових із чорно- або буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами. Немов шалені, то припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Ю. Словник української мови у 20 томах
- буревісник — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
- буревісник — Буреві́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)