1. Орфографічний словник української мови

буревісник

буреві́сник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буревісник — -а, ч. 1》 Великий морський птах із чорно- чи буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами; альбатрос. 2》 перен. Провісник бурі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буревісник — БУРЕВІ́СНИК, а, ч. 1. Великий морський птах родини альбатросових із чорно- або буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами. Немов шалені, то припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. буревісник — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  4. буревісник — Буреві́сник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. буревісник — БУРЕВІ́СНИК, а, ч. 1. Великий морський птах з чорно— або буро-білим оперенням і довгими вузькими крилами. Немов шалені, то припадали до хвиль, то шугали вгору прудкі буревісники (Збан., Сеспель, 1961, 5). 2. перен. Провісник бурі. Словник української мови в 11 томах