буслячий

БУСЛЯ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що бусли́ний.

На багатьох дубах чорніли буслячі гнізда (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буслячий — бусля́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буслячий — -а, -е. Те саме, що буслиний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буслячий — Бусли́нний і бусля́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. буслячий — БУСЛЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що буслиний. Словник української мови в 11 томах
  5. буслячий — Буслиний, буслячий, -а, -е Относящійся къ аисту. Словник української мови Грінченка