буслиха БУСЛИ́ХА, и, ж. Самка бусла. Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (А. Малишко). Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me буслиний буслячий Значення в інших словниках буслиха — бусли́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови буслиха — -и, ж. Самиця бусла. Великий тлумачний словник сучасної мови буслиха — БУСЛИ́ХА, и, ж. Самиця бусла. Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (Мал., І, 1956, 279). Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках буслиха — бусли́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови буслиха — -и, ж. Самиця бусла. Великий тлумачний словник сучасної мови буслиха — БУСЛИ́ХА, и, ж. Самиця бусла. Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (Мал., І, 1956, 279). Словник української мови в 11 томах