буслиха
бусли́ха
-и, ж.
Самиця бусла.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буслиха — бусли́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- буслиха — БУСЛИ́ХА, и, ж. Самка бусла. Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- буслиха — БУСЛИ́ХА, и, ж. Самиця бусла. Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (Мал., І, 1956, 279). Словник української мови в 11 томах