1. Орфографічний словник української мови

буслиха

бусли́ха

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буслиха — -и, ж. Самиця бусла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. буслиха — БУСЛИ́ХА, и, ж. Самка бусла. Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  3. буслиха — БУСЛИ́ХА, и, ж. Самиця бусла. Гніздо лаштує [бусол], буслиху кличе (Мал., І, 1956, 279). Словник української мови в 11 томах