1. Словник української мови у 20 томах

бутність

БУ́ТНІСТЬ¹, ності, ж., рідко.

Перебування.

[Галина:] Він знав добре мого покійного батька і приятелював з ним ще в бутність свою на роботі в колишній поміщицькій винокурні в нашому селі (Є. Кротевич);

Вибірна запорозька старшина могла керувати завзятими, волелюбними й запеклими козаками, хоча й сама бутність її на урядових посадах цілком залежала від волі січового товариства (із журн.);

// Існування.

Боже передбачення в Євангелії – це погляд у нашу бутність (із журн.).

БУ́ТНІСТЬ², ності, ж., діал.

Властивість за знач. бу́тний.

– Ти гадаєш, що він тебе засватає..? Зараз-таки! – розсміялася вона на ціле горло, потрясаючи головою в якійсь розбурханій бутності (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бутність — бу́тність 1 іменник жіночого роду перебування рідко бу́тність 2 іменник жіночого роду пихатість діал. Орфографічний словник української мови
  2. бутність — I -ності, ж., рідко. Перебування. II -ності, ж., діал. Властивість за знач. бутний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бутність — БУ́ТНІСТЬ¹, ності, ж., рідко. Перебування. [Галина:] В ін знав добре мого покійного батька і приятелював з ним ще в бутність свою на роботі в колишній поміщицькій винокурні в нашому селі (Крот., Сини.., 1948, 302). БУ́ТНІСТЬ², ності, ж., діал. Властивість за знач. бу́тний. Словник української мови в 11 томах
  4. бутність — Бутність, -ности ж. = бута. Желех. Словник української мови Грінченка