бутно
БУ́ТНО, діал.
Присл. до бу́тний.
По гіллі дерев і між листям шолопалися тайком великі боязливі птахи; інші сміливіші гойдалися бутно по галуззі (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бутно — Бу́тно: — гордовито [13;21] — гордовито, пихато [51] — гордовито [V] — насуплено, набундючено, зухвало [12] Словник з творів Івана Франка
- бутно — бу́тно пихато, гордовито (ст): – А може, й не хочу, — бутно відповідає Курочка, аби той не подумав, що боїться з ним у бесіду заходити (Вільде) Лексикон львівський: поважно і на жарт