буфало

БУ́ФАЛО, невідм, ч.

1. Американський бізон.

У заповіднику свій дім знайшли леви, леопарди, буфало та носороги (з наук.-попул. літ.).

2. Прісноводна риба родини коропових, яка за формою голови нагадує товстолобика, а тілом – сріблястого карася.

У виступі на конференції розглянуті особливості росту великоротого буфало у водоймі-охолоджувачі Бурштинської ДРЕС (з наук. літ.);

На відміну від сріблястого карася буфало дуже легко чиститься (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буфало — -а, ч. Різновид африканського дикого буйвола. Великий тлумачний словник сучасної мови