буфало
БУ́ФАЛО, невідм, ч.
1. Американський бізон.
У заповіднику свій дім знайшли леви, леопарди, буфало та носороги (з наук.-попул. літ.).
2. Прісноводна риба родини коропових, яка за формою голови нагадує товстолобика, а тілом – сріблястого карася.
У виступі на конференції розглянуті особливості росту великоротого буфало у водоймі-охолоджувачі Бурштинської ДРЕС (з наук. літ.);
На відміну від сріблястого карася буфало дуже легко чиститься (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буфало — -а, ч. Різновид африканського дикого буйвола. Великий тлумачний словник сучасної мови