1. Словник української мови у 20 томах

буфер

БУ́ФЕР, а, ч.

1. Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля і т. ін. для послаблення сили удару, поштовху.

Десь спереду загудів паровоз, брязнули буфери, і здригнулися вагони (А. Головко);

Коні харапудилися від гучного чмихання паровозів, оглушливого гуркоту буферів (В. Канівець);

Автомобільний буфер називається бампером (із журн.).

2. перен. Проміжна ланка, що послаблює зіткнення протилежних сил.

У XVII столітті Україна була буфером між імперськими амбіціями Речі Посполитої, Росії та Туреччини, а згодом, у XVIII столітті – Австрії та Росії, зазнавши на власній долі всі смаки цієї ролі (із журн.).

3. інформ. Поле пам'яті або пристрій для тимчасового зберігання даних у процесі обміну між основною і зовнішньою пам'яттю комп'ютера.

Для полегшення набору довгих чисел та фраз можна скористатися буфером обміну (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буфер — бу́фер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. буфер — у. відпружник. Словник синонімів Караванського
  3. буфер — Буфер — buffer — *Puffer, Dampfer, Stossdampfer – 1). Пристрій для пом'якшення (послаблення сили) ударів. 2). У системах обробки інформації – частина оперативної пам'яті, призначена для тимчасового зберігання даних. 3). Гірничий енциклопедичний словник
  4. буфер — -а, ч. 1》 Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля та ін. для послаблення сили удару, поштовху. 2》 спец. Поле пам'яті або пристрій, що його використовують для узгодження відмінностей між швидкостями обміну... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. буфер — Відпружничка Словник чужослів Павло Штепа
  6. буфер — бу́фер (англ. buffer, від buff – пом’якшувати поштовхи) пристрій для пом’якшення (амортизації) поштовхів і ударів, що їх зазнають під час руху автомобілі, локомотиви тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. буфер — I пристосування у вигляді стрижня з тарілкою для послаблення сили струсу при зіткненні вагонів. II ділянка у пам'яті комп'ютера, яка використовується для тимчасового зберігання даних при пересиланні їх з одного комп'ютерного пристрою до ін., напр. Універсальний словник-енциклопедія
  8. буфер — Бу́фер, -ра; бу́фери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. буфер — БУ́ФЕР, а, ч. 1. Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля та ін. для послаблення сили удару, поштовху. Десь спереду загудів паровоз, брязнули буфери, і здригнулися вагони (Головко, А. Гармаш, 1954, 24). 2. перен. Словник української мови в 11 томах