бухати
БУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., жарг.
Пити, випивати алкогольні напої, спиртне; пиячити.
За що він .. її б'є? Бухати треба менше (Б. Жолдак);
Баба бухає, як вантажник, зовсім некерованою стала (А. Кокотюха).
БУ́ХАТИ, аю, аєш, недок.
1. Видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто.
Машина бухає й стогне важко, мов велетенські груди в агонії (Леся Українка);
Коли в картині стріляли гармати, за екраном гучно бухав барабан (Б. Антоненко-Давидович).
2. кого, що і без дод. Бити кого-небудь чимсь.
Тільки лис поліз за курками, а чоловік схопив його за хвіст і ну бухать бичем по ребрах (з казки);
// Стріляти.
Бухає і шарпається назад гармата (Ю. Яновський);
Охрім Жалій з хлопцями бухали козаків з мисливських рушниць (К. Гордієнко).
3. Стрімко вириватися густою масою звідки-небудь.
Буха од коней пара, біжать кудись люди, а мороз креше (М. Коцюбинський);
Запалився [Федір], чув, що з нього бухає полумінь (В. Стефаник);
* Образно. Сила і радість, як з вулкана, бухали з нього (Б. Лепкий).
4. кого, що, розм. Кидати з силою, з глухим звуком.
– Бабусю в яму.., – каже Оленка, показуючи.., як будуть бухати бабусю в яму (Панас Мирний).
5. розм. Те саме, що бу́хатися.
Якусь бомагу, підписану государем, читають. Читають, читають, а тоді всім, хто в світлиці: бухайте на коліна, цілуйте хрест і Євангеліє, присягайте (Ю. Хорунжий);
Боліла нога, і він [Володимир] знову почав її масажувати. Рипів зубами, і цей рип таки злякав пацюків. Бухали зі столу й тікали, тарабанячи лапками (Валерій Шевчук).
Значення в інших словниках
- бухати — бу́хати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- бухати — I б`ухати-аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто. 2》 перех. і неперех. Бити; стріляти. 3》 неперех. Вириватися густою масою. 4》 перех., розм. Кидати з силою, з глухим звуком. II бух`ати-аю, -аєш, недок., розм., жарг. Пити спиртні напої. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бухати — бу́хати вул. 1. штовхати у плечі, давати стусанів (ст): Бухнув го в плечі, але Юрко навіть не озирнувся, а тільки приспішив крок (Авторка)|| = витручувати 2. красти (ст): Ну що ж... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бухати — Аю, -аєш, недок. Пиячити. У 1978 році Велш попхався до Лондона і «постійно бухав», змінив купу професій (Єва). Словник сучасного українського сленгу
- бухати — (-аю, -аєш) недок., (що); мол., крим., жрм. Пити алкогольні напої; пиячити. [Семко:] Я не бухаю. І не палю. Не п'ю каву відрами. Де ж мені вихлюпнути наболіле?! (В. Діброва, Поетика застілля); За що він, козел старий, її б'є? Бухати треба менше (Б. Словник жарґонної лексики української мови
- бухати — див. пиячити Словник синонімів Вусика
- бухати — кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́) кому і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т. ін. Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Фразеологічний словник української мови
- бухати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- бухати — БУ́ХАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Видавати глухі, уривчасті звуки; стукати глухо, уривчасто. Машина бухає й стогне важко, мов велетенські груди в агонії (Л. Укр., I, 1951, 312). 2. перех. і неперех. Бити; стріляти. Словник української мови в 11 томах
- бухати — Бухати, -хаю, -єш гл. 1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати. Гол. 2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму. Мир. Пов. II. 116. 3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат. Словник української мови Грінченка