1. Словник української мови у 20 томах

бухгалтер

БУХГА́ЛТЕР, а, ч.

Фахівець із бухгалтерії (у 1 знач.); той, хто здійснює грошовий і матеріальний облік.

Дали йому місце бухгалтера в сахарні (І. Нечуй-Левицький);

Чому один брат буває червоний, другий білий, один винахідник, а другий просто бухгалтер? (В. Підмогильний);

– В Чадаці таких бухгалтерів, які йому потрібні для фінансової групи, не знайдеш (Іван Ле);

Він і фах собі вибрав наймирніший у світі: працював бухгалтером (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бухгалтер — бухга́лтер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бухгалтер — -а, ч. Фахівець із бухгалтерії (у 1 знач.); той, хто здійснює грошовий і матеріальний облік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бухгалтер — Книговода див. рахмайстер Словник чужослів Павло Штепа
  4. бухгалтер — БУХГА́ЛТЕР, а, ч. Фахівець з бухгалтерії (в 1 знач.); той, хто здійснює грошовий і матеріальний облік. Дали йому місце бухгалтера в сахарні (Н.-Лев., IV, 1956, 284); — В Чадаці таких бухгалтерів, які йому потрібні для фінансової групи, не знайдеш (Ле, Міжгір’я, 1953, 22). Словник української мови в 11 томах