бухгалтер
бухга́лтер
-а, ч.
Фахівець із бухгалтерії (у 1 знач.); той, хто здійснює грошовий і матеріальний облік.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бухгалтер — бухга́лтер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бухгалтер — Книговода див. рахмайстер Словник чужослів Павло Штепа
- бухгалтер — БУХГА́ЛТЕР, а, ч. Фахівець із бухгалтерії (у 1 знач.); той, хто здійснює грошовий і матеріальний облік. Дали йому місце бухгалтера в сахарні (І. Нечуй-Левицький); Чому один брат буває червоний, другий білий, один винахідник, а другий просто бухгалтер? (В. Словник української мови у 20 томах
- бухгалтер — БУХГА́ЛТЕР, а, ч. Фахівець з бухгалтерії (в 1 знач.); той, хто здійснює грошовий і матеріальний облік. Дали йому місце бухгалтера в сахарні (Н.-Лев., IV, 1956, 284); — В Чадаці таких бухгалтерів, які йому потрібні для фінансової групи, не знайдеш (Ле, Міжгір’я, 1953, 22). Словник української мови в 11 томах