бухтіти
БУХТІ́ТИ, ти́ть, недок.
1. діал. Бу́хати.
Бубон, як грім серед літа, бухтів (Панас Мирний);
Працювали, розмовляли, метушились робітники, плюскала вода, бухтіла парова машина (Б. Грінченко).
2. жарг. Говорити, теревенити.
Жінки очікують жіночого свята і починають заздалегідь бухтіти чоловікам про його наближення (із журн.).
3. несхв. Бурчати, виявляючи незадоволення.
Карпо заходиться тихим, щасливим сміхом... – Смішки йому! – починає бухтіти Петро (Г. Колісник);
[Малява:] Не бухти. Тут справа така, що краще .. не засвітитися, ясно? (Б. Жолдак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бухтіти — бухті́ти дієслово недоконаного виду глухо звучати; бухати діал. Орфографічний словник української мови
- бухтіти — -іє, недок., діал. Глухо звучати, бухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бухтіти — (-чу, -тиш) недок.; несхвальн. 1. крим. Говорити, теревенити. БСРЖ, 84; ЯБМ, 1, 136. 2. мол., крим., жрм. Бурчати, виявляти незадоволення. [Малява:] Не бухти. Тут справа така, що краще сумешнік неприкольний, щоби не засвітитися, ясно? (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 84; ЯБМ, 1, 136. Словник жарґонної лексики української мови
- бухтіти — див. говорити; горіти Словник синонімів Вусика
- бухтіти — БУХТІ́ТИ, і́є, недок., діал. Глухо звучати, бухати. Бубон, як грім серед літа, бухтів (Мирний, II, 1954, 249). Словник української мови в 11 томах
- бухтіти — Бухтіти, -тію, -єш гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. Харьк. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє. Мир. ХРВ. 341. Словник української мови Грінченка