буцати
БУ́ЦАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без дод.
Бити, колоти рогами.
По цвілому закопові все ще бродив апатичний цап і буцав рогами чорну тінь (П. Панч);
// розм. Бити, ударяти кого-, що-небудь лобом, головою, ногою.
Пам'ятаю, як батько мріяв виростити з мене спортсмена, як разом ходили на стадіон буцати м'яча (із журн.);
Ми дійшли до бійки і почали один одного буцати. І прийшли додому пошкрябаними (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буцати — бу́цати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- буцати — (рогами) бити, колоти; буцькати; пор. ВИТИ. Словник синонімів Караванського
- буцати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. Бити, колоти рогами (звичайно про барана). Великий тлумачний словник сучасної мови
- буцати — бу́цати (бу́цяти) ударяти чолом у чоло іншої особи (м, ср, ст): Такий маленький, сухенький, а як буцнув мене, то мені аж свічки в очах стали (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- буцати — див. бити; колоти Словник синонімів Вусика
- буцати — БИ́ТИСЯ (про рогату худобу — робити удари рогами, лобом), БУ́ЦАТИСЯ розм., БУ́ЦАТИ без додатка, розм., БУ́ЦКАТИ без додатка, розм., ТУ́ЦКАТИСЯ рідко. — Док.: бу́цнутися, бу́цнути. Словник синонімів української мови
- буцати — БУ́ЦАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. Бити, колоти рогами (звичайно про барана). По цвілому законові все ще бродив апатичний цап і буцав рогами чорну тінь (Панч, І, 1956, 85). Словник української мови в 11 томах
- буцати — Буцати, -цаю, -єш сов. в. буцнути, -ну, -неш, гл. Бить, ударить лбомъ (о баранѣ). І баран буцне, як зачепиш. Ном. № 3293. Словник української мови Грінченка