1. Словник української мови у 20 томах

бібколектор

БІБКОЛЕ́КТОР, у, ч.

Скорочення: бібліотечний колектор.

Коли потрібної книжки чи журналу в бібліотеці не знаходилось, вона йшла в бібколектор і діставала те, що потрібно було Сагайдаку (С. Добровольський);

Ректор познайомив Богдана з жінкою – вона була завідуючою обласним бібколектором (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібколектор — бібколе́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бібколектор — -у, ч. Централізована книгозбірня, яка розподіляє надруковані книжки між книгарнями, бібліотеками та установами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бібколектор — БІБКОЛЕ́КТОР, а, ч. Скорочення: бібліотечний колектор. Коли потрібної книжки чи журналу в бібліотеці не знаходилось, вона йшла в бібколектор і діставала те, що потрібно було Сагайдаку (Добр., Тече річка.., 1961, 7). Словник української мови в 11 томах