бібколектор
бібколе́ктор
-у, ч.
Централізована книгозбірня, яка розподіляє надруковані книжки між книгарнями, бібліотеками та установами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бібколектор — бібколе́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бібколектор — БІБКОЛЕ́КТОР, у, ч. Скорочення: бібліотечний колектор. Коли потрібної книжки чи журналу в бібліотеці не знаходилось, вона йшла в бібколектор і діставала те, що потрібно було Сагайдаку (С. Словник української мови у 20 томах
- бібколектор — БІБКОЛЕ́КТОР, а, ч. Скорочення: бібліотечний колектор. Коли потрібної книжки чи журналу в бібліотеці не знаходилось, вона йшла в бібколектор і діставала те, що потрібно було Сагайдаку (Добр., Тече річка.., 1961, 7). Словник української мови в 11 томах