1. Великий тлумачний словник сучасної мови

бібка

бі́бка

-и, ж., розм.

Маленька кулька овечого, козячого, заячого і т. ін. посліду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібка — бі́бка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бібка — БІ́БКА, и, ж., розм. Маленька кулька овечого, козячого, заячого та іншого посліду. Навколо дикої груші зайці, як вівці на тирлі, збили сніг і густо посипали бібками (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  3. бібка — див. брунька Словник синонімів Вусика
  4. бібка — Бі́бка, -ки, -ці; бі́бки, -бок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бібка — БІ́БКА, и, ж., розм. Маленька кулька овечого, козячого, заячого і т. ін. посліду. Навколо дикої груші зайці, як вівці на тирлі, збили сніг і густо посипали бібками (Чорн., Потік.., 1956, 12). Словник української мови в 11 томах