бібліографія

БІБЛІОГРА́ФІЯ, ї, ж.

1. Перелік книг, журналів і статей із вказівкою вихідних даних.

У листопаді 1993 р. у Хмельницькій обласній бібліотеці було створено відділ краєзнавчої літератури та бібліографії (з газ.);

// Список літератури (книжок і статей) на яку-небудь тему або з якої-небудь галузі знань.

У книзі вміщено дуже цінну докладну бібліографію з теорії перекладу, починаючи з античності (з наук. літ.).

2. Галузь науково-практичної діяльності, завданням якої є інформація про друковані твори.

У рамках активізації інформаційної роботи бібліотеки запроваджено семінари з вивчення історії бібліотечної справи та бібліографії (з газ.).

3. Відділ журналу або газети, в якому публікують списки нових видань, анотації до них та рецензії на книжки.

Бібліографія журналу “Всесвіт” користувалась великою популярністю (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібліографія — бібліогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бібліографія — -ї, ж. 1》 Науковий, систематизований опис книг та інших видань. || Список літератури (книжок і статей) на яку-небудь тему або з якої-небудь галузі знань. 2》 Наука про способи систематизованого опису і обліку складання (списків) книг та інших видань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бібліографія — Книгоопис, див. синопсис Словник чужослів Павло Штепа
  4. бібліографія — бібліогра́фія (від бібліо... і ...графія) 1. Наука, що розробляє методи опису творів друку, складання їх покажчиків і оглядів для наукового й практичного використання, а також з виховною метою. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бібліографія — 1. галузь знань і практичної діяльності, яка займається описом книжок та ін. бібліотечних документів (з метою їх ідентифікації), правилами складання та користування фондів бібліографічних описів; 2. упорядкований згідно певних критеріїв фонд бібліографічних описів документів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. бібліографія — Бібліогра́фія, -фії, -фією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. бібліографія — БІБЛІОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Науковий, систематизований опис книг та інших видань. На Україні до перемоги Радянської влади не було державної бібліографії (Рад. Укр., 15. Словник української мови в 11 томах
  8. бібліографія — рос. библиография галузь знань про способи й методи узагальнення і вивчення літературних джерел, наукових праць, періодичних видань, а також науко-во-практична діяльність з підготовки систематизації... Eкономічна енциклопедія