бібліографія

бібліогра́фія

-ї, ж.

1》 Науковий, систематизований опис книг та інших видань.

|| Список літератури (книжок і статей) на яку-небудь тему або з якої-небудь галузі знань.

2》 Наука про способи систематизованого опису і обліку складання (списків) книг та інших видань.

3》 Відділ журналу або газети, в якому публікують списки нових видань, анотації до них та рецензії на книжки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

бібліографія — бібліогра́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
бібліографія — Книгоопис, див. синопсис Словник чужослів Павло Штепа
бібліографія — БІБЛІОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Перелік книг, журналів і статей із вказівкою вихідних даних. У листопаді 1993 р. у Хмельницькій обласній бібліотеці було створено відділ краєзнавчої літератури та бібліографії (з газ. Словник української мови у 20 томах
бібліографія — бібліогра́фія (від бібліо... і ...графія) 1. Наука, що розробляє методи опису творів друку, складання їх покажчиків і оглядів для наукового й практичного використання, а також з виховною метою. Словник іншомовних слів Мельничука
бібліографія — 1. галузь знань і практичної діяльності, яка займається описом книжок та ін. бібліотечних документів (з метою їх ідентифікації), правилами складання та користування фондів бібліографічних описів; 2. упорядкований згідно певних критеріїв фонд бібліографічних описів документів. Універсальний словник-енциклопедія
бібліографія — Бібліогра́фія, -фії, -фією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бібліографія — БІБЛІОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Науковий, систематизований опис книг та інших видань. На Україні до перемоги Радянської влади не було державної бібліографії (Рад. Укр., 15. Словник української мови в 11 томах
бібліографія — рос. библиография галузь знань про способи й методи узагальнення і вивчення літературних джерел, наукових праць, періодичних видань, а також науко-во-практична діяльність з підготовки систематизації... Eкономічна енциклопедія