1. Словник української мови у 20 томах

біга

БІГА́, БІГИ́, і́в, мн., заст.

Переховування, втеча.

– Пане голова! Трохим Макуха стар [старий] чоловік, приймит пішов на каторгу, син у бігах (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Прохор:] Я цілий вік збираюсь у біга.., а от ні разу не втік (М. Кропивницький);

Син її, гуляй-вітер, знову в бігах, на сина оголошено розшуки, по всіх міліціях оповіщено, які він має прикмети!.. (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біга — біга́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. біга — біги, -ів, мн. 1》 заст.Переховування, втеча. 2》 спорт. Перегони на бігових конях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біга — БІГА́, БІГИ́, і́в, мн. 1. заст. Переховування, втеча. — Пане голова! Трохим Макуха стар чоловік, приймит пішов на каторгу, син у бігах; йому б дати льготу (Кв.-Осн., II, 1956, 300); [Прохор:] Я цілий вік збираюсь у біга.., а от ні разу не втік (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  4. біга — (лат. — двійня) Скульптурне зображення колісниці з парою коней на споруді (порівн. трига, квадрига). Архітектура і монументальне мистецтво
  5. біга — Біга, -ги ж. 1) Бѣгъ, побѣжка. Екатер. у. 2) бігою. Рысью. Кінь біжить бігою. Канев. у. Словник української мови Грінченка