бідачка
БІДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко.
Жін. до біда́к.
Побачивши свого єдиного сина зомлілого, .. бідачка [Бенедьова мати] гадала, що вже по її синові (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бідачка — біда́чка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- бідачка — -и, розм., рідко. Жін. до бідак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бідачка — біда́чка → бідака Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бідачка — БІДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до біда́к. Побачивши свого єдиного сина зомлілого,.. бідачка [Бенедьова мати] гадала, що вже по її синові (Фр., V, 1951, 268). Словник української мови в 11 томах