бідком

БІДКО́М, у, ч., іст., рідко.

Те саме, що комбі́д.

Увечері, приїхавши додому, я .. заговорив до матері: – Чуєте, мені треба піти в бідком (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me