1. Словник української мови у 20 томах

біднота

БІДНО́ТА́¹, но́ти́, ж., збірн.

Бідні, убогі, незаможні люди.

Біднота любила Кармалюка і підтримувала (з легенди);

З усіх сторін біднота безробітная Пливе, гуде, розмахує руками (І. Франко);

Вороги металися в паніці, .. вили, проклинали і вмирали від рук повсталої бідноти (О. Довженко);

На полі одразу зчинився галас, Варчукова братія доводила своє, біднота своє (М. Стельмах).

БІДНОТА́², и́, ж.

Те саме, що бі́дність 1.

Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидні невилазні! (Панас Мирний);

Вдома, у бідноті, у великій сім'ї, де не було місця зайвому ротові, жилось [Раїсі] невесело (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біднота — бідно́та́ 1 іменник жіночого роду бідні люди біднота́ 2 іменник жіночого роду бідність Орфографічний словник української мови
  2. біднота — I бідн`от`а-ноти, ж., збірн. Бідні, убогі, незаможні люди. II біднот`а-и, ж. Те саме, що бідність 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біднота — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. біднота — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  5. біднота — БІДНО́ТА́¹, но́ти́, ж., збірн. Бідні, убогі, незаможні люди. З усіх сторін біднота безробітная Пливе, гуде, розмахує руками (Фр., XIII, 1954, 310); На полі одразу зчинився галас, Варчукова братія доводила своє, біднота своє (Стельмах, Кров людська.. Словник української мови в 11 томах
  6. біднота — Біднота, -ти ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх 2 і дивиться. Словник української мови Грінченка