біднота

Значення в інших словниках

1. біднота — I бідн`от`а-ноти, ж., збірн. Бідні, убогі, незаможні люди. II біднот`а-и, ж. Те саме, що бідність 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
2. біднота — БІДНО́ТА́¹, но́ти́, ж., збірн. Бідні, убогі, незаможні люди. Біднота любила Кармалюка і підтримувала (з легенди); З усіх сторін біднота безробітная Пливе, гуде, розмахує руками (І. Франко); Вороги металися в паніці, .. Словник української мови у 20 томах
3. біднота — див. бідний Словник синонімів Вусика
4. біднота — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
5. біднота — БІДНО́ТА́¹, но́ти́, ж., збірн. Бідні, убогі, незаможні люди. З усіх сторін біднота безробітная Пливе, гуде, розмахує руками (Фр., XIII, 1954, 310); На полі одразу зчинився галас, Варчукова братія доводила своє, біднота своє (Стельмах, Кров людська.. Словник української мови в 11 томах
6. біднота — Біднота, -ти ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) соб. Бѣдные люди, бѣдняки. Там живе усе така біднота, що страх 2 і дивиться. Словник української мови Грінченка