біднуватий

біднува́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біднуватий — -а, -е. 1》 Незаможний. 2》 Недорогий, не пишний, не рясний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. біднуватий — БІДНУВА́ТИЙ, а, е. 1. Недостатньо заможний. Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди (О. Довженко); А взагалі орендарі поки що біднуваті на техніку (з газ.). 2. Не дорогий, не пишний, не рясний. Біднувата зелень де-не-де показувалась на висохлих .. землях (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. біднуватий — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. біднуватий — НЕБАГА́ТИЙ (про людину — зі скромними достатками), БІДНУВА́ТИЙ розм., МАЛОМАЄ́ТНИЙ заст.; НЕЗАМО́ЖНИЙ, НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (який не має достатніх засобів існування). (Максим:) Не віддасть (мати) тебе за мене, бо я небагатий (М. Кропивницький); — Коней немає. Словник синонімів української мови
  5. біднуватий — БІДНУВА́ТИЙ, а, е. 1. Не заможний. Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди (Довж., Зач. Десна, 1957, 149). 2. Не дорогий, не пишний, не рясний. Біднувата зелень де-не-де показувалась на висохлих.. землях (Ле, Міжгір’я, 1953, 202). Словник української мови в 11 томах