1. Словник української мови в 11 томах

біднуватий

БІДНУВА́ТИЙ, а, е.

1. Не заможний.

Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди (Довж., Зач. Десна, 1957, 149).

2. Не дорогий, не пишний, не рясний.

Біднувата зелень де-не-де показувалась на висохлих.. землях (Ле, Міжгір’я, 1953, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біднуватий — біднува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біднуватий — -а, -е. 1》 Незаможний. 2》 Недорогий, не пишний, не рясний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біднуватий — БІДНУВА́ТИЙ, а, е. 1. Недостатньо заможний. Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди (О. Довженко); А взагалі орендарі поки що біднуваті на техніку (з газ.). 2. Не дорогий, не пишний, не рясний. Біднувата зелень де-не-де показувалась на висохлих .. землях (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. біднуватий — див. бідний Словник синонімів Вусика
  5. біднуватий — НЕБАГА́ТИЙ (про людину — зі скромними достатками), БІДНУВА́ТИЙ розм., МАЛОМАЄ́ТНИЙ заст.; НЕЗАМО́ЖНИЙ, НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (який не має достатніх засобів існування). (Максим:) Не віддасть (мати) тебе за мене, бо я небагатий (М. Кропивницький); — Коней немає. Словник синонімів української мови