біднувато
БІДНУВА́ТО. Присл. до біднува́тий.
Була [Ганна] у великій, біднувато, але охайно вмебльованій кімнаті (Коз., Сальвія, 1956, 311).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біднувато — біднува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- біднувато — Присл. до біднуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біднувато — БІДНУВА́ТО. Присл. до біднува́тий. Була [Ганна] у великій, біднувато, але охайно вмебльованій кімнаті (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах