біднуватий

НЕБАГА́ТИЙ (про людину — зі скромними достатками), БІДНУВА́ТИЙ розм., МАЛОМАЄ́ТНИЙ заст.; НЕЗАМО́ЖНИЙ, НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (який не має достатніх засобів існування). (Максим:) Не віддасть (мати) тебе за мене, бо я небагатий (М. Кропивницький); — Коней немає. Пробачте, безкінні ми, ..біднуваті люди (О. Довженко); Грицько, син залізничного сторожа, чоловіка незаможного і дуже сімейного, ще змалечку зазнав нужди та бідування (С. Васильченко); — Він має ще дві незабезпечені доньки дома (О. Кобилянська). — Пор. 1. бі́дний.

НЕБАГА́ТИЙ (належний або властивий небагатим людям), НЕЗАМО́ЖНИЙ, БІДНУВА́ТИЙ розм.; НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (з відсутністю достатніх засобів існування); СКРО́МНИЙ (без претензій на багатство, розкіш і т. ін.). Середина Семенової хати. Все збіжжє (збіжжя) новесеньке, хоч і небагате (М. Кропивницький); Незаможне господарство; Люди.. оповідали про найменші подробиці свого часом ще важкого і біднуватого життя (В. Кучер); Рік тяжкої праці, незабезпеченого життя не може промайнути блискучим метеором (Л. Яновська); На не дуже бучному, скромному весіллі.. Михайло навіть випив більше, ніж дозволяв собі (О. Копиленко). — Пор. 2. бі́дний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біднуватий — біднува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біднуватий — -а, -е. 1》 Незаможний. 2》 Недорогий, не пишний, не рясний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біднуватий — БІДНУВА́ТИЙ, а, е. 1. Недостатньо заможний. Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди (О. Довженко); А взагалі орендарі поки що біднуваті на техніку (з газ.). 2. Не дорогий, не пишний, не рясний. Біднувата зелень де-не-де показувалась на висохлих .. землях (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. біднуватий — див. бідний Словник синонімів Вусика
  5. біднуватий — БІДНУВА́ТИЙ, а, е. 1. Не заможний. Коней немає. Пробачте, безкінні ми, так би мовити, біднуваті люди (Довж., Зач. Десна, 1957, 149). 2. Не дорогий, не пишний, не рясний. Біднувата зелень де-не-де показувалась на висохлих.. землях (Ле, Міжгір’я, 1953, 202). Словник української мови в 11 томах