бідонвіль

БІДОНВІ́ЛЬ, я, ч., розм.

1. Селище бідняків, де переважають саморобні халупи з бляхи, картону та інших підручних матеріалів, перев. в Африці, Азії, Латинській Америці.

Важко було уявити, що за кілька метрів від широкого проспекту знаходиться цей жахливий бідонвіль (із журн.).

2. перен. Бідний міський район з убогою, перев. одноповерховою забудовою.

Чи не вийде так, що половину суспільства треба буде виселити, щоб вони будували собі з дощок бідонвіль який-небудь під Києвом? (з публіц. літ.);

Український робітник не хоче переселятися в “бідонвіль” – але ж і український державний діяч не хоче репрезентувати “бананову республіку” (з Інтернету).