1. Орфографічний словник української мови

бідонвіль

бідонві́ль

іменник чоловічого роду

злиденний район, забудований саморобними халупами

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідонвіль — БІДОНВІ́ЛЬ, я, ч., розм. 1. Селище бідняків, де переважають саморобні халупи з бляхи, картону та інших підручних матеріалів, перев. в Африці, Азії, Латинській Америці. Словник української мови у 20 томах