1. Словник української мови у 20 томах

біленький

БІЛЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до бі́лий 1, 2.

І в білій свитині З біленької хати Вийшла [дівчина] погуляти У гай на долину (Т. Шевченко);

Поки Харитя говорила ті слова, в біленькій голівці її промайнула думка (М. Коцюбинський);

Біленька хата серед квітучого розмаю могла б стати емблемою України (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біленький — біле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біленький — -а, -е. Пестл. до білий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біленький — Біле́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. біленький — БІЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до бі́лий 1. І в білій світині З біленької хати Вийшла [дівчина] погуляти У гай на долину (Шевч., II, 1953, 192); Поки Харитя говорила ті слова, в біленькій голівці її промайнула думка (Коцюб., І, 1955, 14). Словник української мови в 11 томах