біленький
БІЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до бі́лий 1.
І в білій світині З біленької хати Вийшла [дівчина] погуляти У гай на долину (Шевч., II, 1953, 192);
Поки Харитя говорила ті слова, в біленькій голівці її промайнула думка (Коцюб., І, 1955, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біленький — біле́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- біленький — -а, -е. Пестл. до білий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- біленький — БІЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до бі́лий 1, 2. І в білій свитині З біленької хати Вийшла [дівчина] погуляти У гай на долину (Т. Шевченко); Поки Харитя говорила ті слова, в біленькій голівці її промайнула думка (М. Словник української мови у 20 томах
- біленький — Біле́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)